Грушовець В.В.

І курс

14.05. 2021р.

Групи  131 мех. 28 cт.

 

Тема: Вологість повітря. Точка роси.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі.

Характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси, — є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає погоду, а також те, наскільки комфортно почуває себе людина в цей момент часу.

Є два способи кількісної оцінки вологості:

  • Абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях об’єму повітря.
  • пар пар формула відносної вологості.
  • Відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її максимального значення при заданій температурі. При 100% відносній вологості в повітрі може відбутися конденсація водяної пари з утворенням туману, випаданням води. Температура, при якій це трапляється, називається точкою роси.

Оптимальна для людини вологість 40-60%.

Джерелом вологи в повітрі є вода, що випаровується з відкритих водних поверхонь, землі та рослин. В атмосфері волога може перебувати в трьох станах: газоподібному — у вигляді пари, рідкому — у вигляді різної величини крапель і твердому — у вигляді снігу або граду.

Гігрометр і психрометр – (від грец. hydros – вологий, metreo – вимірюю) – прилади для вимірювання вологості повітря. Дія гігрометру базується на зміні довжини людського волоса залежно від кількості водяної пари.

  1. Опрацювати  §32 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 27.04.2021 р.

Тема: Тверді тіла. Кристалічні та аморфні тіла. Рідкі кристали.

ДЕФОРМАЦІЇ. МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ. МОДУЛЬ ЮНГА - МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА ТА ТЕРМОДИНАМІКА - Конспекти всіх уроків курсу ФІЗИКА 10 клас ІІ семестр - Рівень стандарту - 2018 рік

Лекція 26 Зонна теорія твердих тіл кристалічна решітка кухонної солі NаСІ

  1. Опрацювати  §34 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 08.05.2021 р.

Тема: Деформації тіл. Механічна напруга. 

Деформація твердого тіла – це зміна лінійних розмірів або форми твердого тіла під дією зовнішніх сил.

Види деформацій.  1. Деформація розтягування або стиснення – зміна будь-якого лінійного розміру тіла (довжини, ширини або висоти).

2. Деформація зсуву (переміщення всіх шарів твердого тіла в одному напрямку паралельно деякій площині зсуву.

3. Деформація вигину – стиснення одних частин тіла при розтягуванні інших.  4Деформація кручення – поворот паралельних перерізів зразка навколо деякої осі під дією зовнішньої сили.

Механічна напруга – це фізична величина, яка чисельно рівна силі пружності, що діє в деформованому тілі на одиницю площі його поперечного перерізу.

це деформація тіла, яка здійснюється під дією двох протилежно напрямлених моментів, прикладених до протилежних кінців тіла. Кут, на який повернеться радіус крайнього перерізу, називається кутом кручення   формула механічної напруги.

Механічна напруга характеризує ступінь деформації як тіла в цілому так і окремих його частин.

Деформація стрижнів — Студопедіямеханічна  напруга (Па) – записати букву в кінець зошита.

  1. Опрацювати  §36 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 15.05.2021 р.

Тема: Механічні властивості твердих тіл. Закон Гука.

Механічні властивості твердих тіл"

Δх – абсолютне видовження (м) (записати в кінець зошита)

ε – відносне видовження (записати в кінець зошита)

Заняття 21 Властивості твердих тіл    формула відносного видовження.

Величина, яка характеризує здатність матеріалів протидіяти деформації одностороннього розтягування (стискання), називається модулем Юнга (модулем пружності) (Е)

Е – модуль Юнга, таблична величина (записати в кінець зошита)

Закон Гука   _ закон Гука.

Закон Гука: механічна напруга прямо пропорційна відносному видовженню.
Число, яке показує, у скільки разів границя міцності більша за допустиму напругу, називається запасом міцності. Зазвичай запас міцності вибирають не менше 3.
Кристалічні та аморфні тіла. Закон Гука - презентація з фізики
  1. Опрацювати  §36 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 17.05.2021р.

12.05. 2021 р.

Групи 24 бух,

Тема: Насичена і ненасичена пара. Фазові переходи. Рівновага фаз.

Пара, яка перебуває в динамічній (рухомій) рівновазі зі своєю рідиною, називається насиченою парою.

Динамічна рівновага настає тоді, коли швидкість випаровування стає однаковою зі швидкістю конденсації.

✵ Якщо випаровування переважає над конденсацією — пара ненасичена.

Насичена пара — це розріджений газ, тож для його тиску справджується рівність

р = nkT.

Тиск насиченої пари залежить від: речовини, температури.

Тиск насиченої пари не залежить від його об’єму.

Оскільки концентрація молекул насиченої пари збільшується зі збільшенням температури, то зі збільшенням температури збільшується й густина насиченої пари (рн = m0n)

Фазовий перехід у фізиці означає таку трансформацію внутрішньої структури речовин, при якій відбувається різкий стрибок певної фізичної характеристики системи, викликаний малою зміною іншої характеристики. Розрізняють фазові переходи першого і другого роду.

При фазових переходах 1-го роду виділяється, або поглинається прихована теплота переходу. При фазових переходах 2-го роду прихована теплота не проявляється, але відбувається стрибкоподібна зміна певних фізичних властивостей.

  1. Опрацювати  §31 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 01.04.2021 р.

Тема: Захист навчальних прєктів з теми “Молекулярна фізика”

Теми проєктів:

  1. Аномальні властивості води.
  2. Дифузія і її значення.
  3. Глобальне потепління: чи є загроза?

1. Повторити тему “Молекулярна фізика”

2. Підготувати проєкти за даними темами, завдання подати до 28.04. 2021р. на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net

Тема: Термодинаміка. Внутрішня енергія. Кількість теплоти.

Термодинáміка — розділ  фізики, що вивчає найбільш загальні властивості макроскопічних систем і способи передачі і перетворення енергії в таких системах.

Термодинаміка розглядає ізольованісистеми тіл, які перебувають у стані термодинамічної рівноваги. Це означає, що в таких системах зупинились всі макроскопічні процеси, які можна виявляти експериментально. Важливою властивістю термодинамічної рівноваги системи є вирівнювання температури всіх її частин.

Термодинаміка підпорядковується і описується трьома законами.

Найважливішим поняттям термодинаміки є внутрішня енергія тіла. Усі макроскопічні тіла мають енергію, акумульовану всередині самих тіл. З точки зору молекулярно-кінетичної теорії внутрішня енергія речовини складається з кінетичної енергії всіх атомів і молекул і потенціальної енергії їх взаємодії. Зокрема, внутрішня енергія ідеального газу дорівнює сумі кінетичних енергій усіх частинок газу, які перебувають у безупинному й безладному тепловому русі. Внутрішня енергія ідеального газу залежить тільки від його температури і не залежить від об’єму.

Внутрішня енергія. Робота термодинамічного процесу.  формула внутрішньої енергії ідеального газу.

Внутрішня енергія тіла може змінюватися не лише в результаті виконаної роботи, але і внаслідок теплообміну. При тепловому контакті тіл внутрішня енергія одного з них може збільшуватися, а внутрішня енергія іншого – зменшуватися. В цьому випадку говорять про тепловий потік від одного тіла до іншого. Кількістю теплоти Q, отриманої тілом, називають зміну внутрішньої енергії тіла у результаті теплообміну.

U – внутрішня енергія (Дж) (записати в кінець зошита)

Q – кількість теплоти (Дж) (записати в кінець зошита).

  1. Опрацювати  §36 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 29.04.2021 р.

Тема: Робота в термодинаміці.

2. Теплота і робота - Основи теплотехніки та гідравліки

Тема: Основні положення мкт - Сторінка 2 формула роботи

Якщо над газом виконують роботу (стискають), то при цьому його об‘єм зменшується. Така робота вважається від′ємною. А<0

Якщо газ виконує роботу (розширюється), то при цьому його  об‘єм збільшується. А>0. Така робота є додатньою.

1 29.04.2020 Група №11 Фізика і астрономія Урок № 68-69 Тема уроку: Робота тер

Геометричний зміст роботи: Робота газу чисельно дорівнює площі фігури під графіком р(V).

  1. Опрацювати  §37 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 08.05.2021 р.

Тема: І закон термодинаміки. Адіабатний процес. Застосування І закону термодинаміки до різних ізопроцесів.

Закон збереження і перетворення енергії, поширений на теплові явища, називається першим законом (першим началом) термодинаміки.

І закон термодинаміки: Зміна внутрішньої енергії ΔU при переході її із одного стану в інший дорівнює сумі роботи зовнішніх сил А і кількості теплоти Q, переданої системі: Перший закон термодинаміки. Адіабатний процес. Застосування першого закону термодинаміки до різних процесів"

Адіабатний процес — процес у теплоізольованій системі

  1. Опрацювати  §38 за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 15.05..2021 р.

Тема: Оборотні та необоротні процеси. ІІ закон термодинаміки.

Оборотний процес – це процес, який проходить у прямому і зворотному напрямку, не створюючи змін у навколишньому середовищі, тобто у всіх інших задіяних тілах не відбувається ніяких змін.

Необоротний процес – це такий процес, який проходить у прямому і зворотному напрямку, створюючи зміни у навколишньому середовищі.

Перехід тепла від більш нагрітого тіла до менш нагрітого при їх тепловому контакті Це необоротний процес. Зворотний процес неможливий, оскільки він суперечить формулюванню Клаузіуса –  постулату другого начала термодинаміки.

Другий закон термодинаміки: Неможливо передати теплоту від менш нагрітого тіла до більш нагрітого, якщо при цьому не відбуваються інші одночасні зміни в обох  системах або в навколишніх тілах.

Оборотні та необоротні процеси. Другий закон термодинаміки. ККД теплових двигунів. 10 кл. 39. | Тест з фізики – «На Урок»

Другий закон термодинаміки — один із основних законів фізики, закон про неспадання ентропії в ізольованій системі. Він накладає обмеження на кількість корисної роботи, яку може здійснити тепловий двигун.

Ентропія  — в термодинаміці міра енергії у термодинамічній системі, яка не може бути використана для виконання роботи.

  1. Опрацювати  §39 (п.1) за підручником “Фізика. 10 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 17.05.2021 р.

 

 

Тема: Оптика .Розвиток уявлень про природу світла. Світло як електромагнітна хвиля. Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.

Світло — електромагнітні хвилі видимого спектра. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в межах частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.

Як і будь-які інші електромагнітні хвилі світло характеризується частотою, довжиною хвилі, поляризацією й інтенсивністю. У вакуумі світло розповсюджується зі сталою швидкістю, яка не залежить від системи відліку — швидкістю світла. Швидкість поширення світла в речовині залежить від властивостей речовини і загалом менша від швидкості світла у вакуумі. Довжина хвилі зв’язана з частотою законом дисперсії, який також визначає швидкість поширення світла в середовищі.Взаємодіючи з речовиною, світло розсіюється і поглинається. При переході з одного середовища в інше змінюється швидкість розповсюдження світла, що призводить до заломлення. Поряд із заломленням на границі двох середовищ світло частково відбивається.

Аналізуючи всю сукупність відомих нам властивостей світла, можна зробити єдино можливий висновок: світло одночасно має і властивості хвиль, і властивості частинок.

Корпускулярно-хвильовий дуалізм — запропонована Луї де Бройлем гіпотеза про те, що будь-яка елементарна частинка має хвильові властивості, а будь-яка хвиля має властивості, характерні для частинки.

57. Рівняння Максвелла для електромагнітного поля  – швидкість світла у вакуумі.

  1. Опрацювати  §24 за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 09.04.2021 р.

Тема: Закони геометричної оптики.

Геометрична оптика базується на трьох законах:
  • закон прямолінійного поширення світла;
  • закон відбивання світла;
  • закон заломлення світла.

На межі двох середовищ світловий промінь змінює свій напрям. Частина світла повертається в перше середовище (відбивається), одночасно з цим світло частково потрапляє у друге середовище, змінюючи при цьому напрям свого поширення (заломлення).

Закони геометричної оптики" - презентація з фізики

Закони відбивання світла

 падаючий і відбитий промені, а також перпендикуляр до межі двох середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині;

 кут падіння дорівнює куту відбивання.

Падаючий та відбитий промінь оборотні.

ОСНОВНІ ЗАКОНИ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ОПТИКИ

Закони заломлення світла

 падаючий і заломлений промені, а також перпендикуляр до межі двох середовищ, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині;

 відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для даних двох середовищ є сталою величиною, залежною від оптичних властивостей цих середовищ.

Цю сталу величину називають показником заломлення. Він показує, у скільки разів відрізняється швидкість світла у першому і другому середовищах.

Абсолютний показник заломлення – це величина, яка показує, у скільки разів швидкість світла в даному середовищі менша, ніж швидкість світла у вакуумі.

  1. Опрацювати  §25 за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 09.04.2021 р.

07.05.2021р.

Групи 21 кух, 

Тема: Принцип радіотелефонного зв’язку.

Принцип радіозв’язку: змінний струм високої частоти, утворений у передаючій антені, викликає в навколишньому просторі змінне електричне поле, яке поширюється у вигляді електромагнітних хвиль. Досягнувши приймальної антени, електромагнітна хвиля викликає в ній змінний струм такої ж частоти, на якій працює передавач.

Вивчаємо фізику: січня 2016

Види радіозв’язку: 1.Радіотелеграфний. 2.Радіотелефонний 3.Радіомовлення 4.Телебачення. 5.Радіолокація.

Схема радіопередавача

ЗНО - ПРИНЦИП РАДІОЗВ'ЯЗКУ. МОДУЛЯЦІЯ І ДЕТЕКТУВАННЯ (ДЕМОДУЛЯЦІЯ) - ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ - КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. ОПТИКА - Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання - ЗНО онлайн

Основною частиною кожного радіоприймача є коливальний контур LC з антеною А.

Модуляція – зміна високочастотних коливань, вироблених генератором, за допомогою електричних коливань звукової частоти.

Детектування – виділення низькочастотних коливань з модульованих коливань високої частоти.

  1. Опрацювати за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара ) §23, записати конспект.
  2. Підготувати повідомлення на тему “Розвиток радіозв’язку”,записати в зошит.
  3. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 10.04. 2021 р.

 

Тема: Радіомовлення і телебачення.

Для того щоб здійснити передавання й приймання електромагнітних хвиль, що несуть звукову та оптичну інформацію, потрібно:
1) створити високочастотні електромагнітні коливання (за допо­могою генератора електромагнітних коливань);
2)накласти на високочастотні коливання звукову та оптичну інформацію (досягається модуляцією високочастотних
коливань ко­ливаннями нижчої частоти);
3)забезпечити випромінювання електромагнітних хвиль у нав­колишнє середовище (за допомогою передавальної антени);
4)забезпечити приймання електромагнітних хвиль (за допомо­гою приймальної антени та резонуючого коливального контуру);
5)зняти з прийнятого високочастотного сигналу звукову та оптичну інформацію (за допомогою детектора та фільтра).
  1. Опрацювати за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара ) §23, записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 14.04. 2021 р.

 

 

19.05.2021 р.

Група 27 ст.

Тема: Отримання зображень. Лінзи.

Лінза — прозоре тіло, обмежене з двох боків сферичними поверхнями, або з одного боку сферичною, а з другого — плоскою поверхнею.

Якщо товщина лінзи b у багато разів менша від радіусів сферичних поверхонь Ях та R2, що її обмежують, то така лінза називається тонкою лінзою .

Для характеристики лінз введені такі поняття.

Головна оптична вісь — пряма ОО2, яка проходить через центри сферичних поверхонь, що обмежують лінзу (мал. 139, а, б).

Оптичний центр лінзи — точка О, що лежить на головній оптичній осі в центрі лінзи (мал. 140, а, б). Промінь світла, що проходить через оптичний центр лінзи, не змінює свого напрямку.

Зазвичай опуклі лінзи є збиральними (мал. 140, а), а увігнуті — розсіювальними (мал. 140, б).

Промені, що падають на збиральну лінзу паралельно головній оптичній осі, після заломлення в лінзі перетинаються в одній точці, яку називають фокусом лінзи й позначають F (мал. 140, а, б, с. 87).

Кожна збиральна лінза має два фокуси, розташовані на однакових відстанях по обидва боки від лінзи. Фокус збиральної лінзи називають дійсним, оскільки в ньому перетинаються промені (мал. 140, а, с. 87).

Фокусна відстань — відстань від оптичного центра лінзи до її фокуса. Фокусну відстань також позначають символом F. Вимірюють фокусну відстань у метрах.

Фокусну відстань збиральної лінзи домовилися вважати додатною (F > 0), а розсіювальної — від’ємною (F < 0).

Більш опукла лінза сильніше заломлює промені, отже, вона має меншу фокусну відстань.

Оптична сила лінзи — це фізична величина, що обернена до фокусної відстані й характеризує заломлювальні властивості лінзи. Оптичну силу

лінзи позначають символом D, та визначають за формулою: Урок онлайн. Лінзи. Оптична сила лінзи. Фізика 9 клас. Дистанційне навчання  - читати на «Проба Пера»

Одиницю оптичної сили лінзи називають діоптрія.

1 діоптрія (дптр) — це оптична сила лінзи з фокусною відстанню 1 м.

Якщо лінза збиральна, то її оптична сила є додатною (D > 0). Оптична сила розсіювальної лінзи — від’ємна (D < 0).

  1. Опрацювати за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара) §27, записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 21.05. 2021 р.

ІІІ курс

 

18.03. 2021р.

Групи 27 вб, 26 ст, 129, 21 ам, 22 бух., 20 кух.

 

 

Тема:  Ядерні реакції. Ланцюгова реакція поділу ядер і термоядерні реакції. Ядерний реактор, перспективи створення термоядерного реактора.

Ядерна реакція — явище перетворення ядер атомів хімічних елементів і елементарних частинок. Ядерні реакції можуть відбуватися спонтанно, або після зіткнення ядра з високоенергетичними частинками.

Як і хімічні реакції, ядерні реакції можуть бути ендотермічними й екзотермічними.

Ядерні реакції поділяються на реакції розпаду (альфа-розпадбета-розпад і кластерний розпад), при яких ядро випромінює частики та реакції ядерного синтезу, при яких легкі ядра зливаються, утворюючи більш важкі. Особливим типом ядерної реакції є поділ ядра, при якому важке ядро розпадається на два легших ядра, зазвичай, випромінюючи при цьому нейтрони. Іншим специфічним типом ядерних реакцій є реакції захоплення, при яких ядра захоплюють нейтрон або електрон з атомної оболонки.

Під час ядерних реакцій виконуються загальні закони збереження енергіїімпульсумоменту імпульсу та електричного заряду.

Якщо сума мас спокою частинок до реакції більша за суму мас спокою частинок після реакції, то така реакція відбувається з виділенням енергії. Таку енергію називають енергетичним виходом ядерної реакції. Енергетичний вихід ядерної реакції обчислюється за формулою ΔE=Δmc2, де Δm — дефект маси, c — швидкість світла.

Термоядерні реакції — це реакції злиття легких ядер при дуже високих температурах.

Термоядерний реактор потрібен, щоб виробляти відносно дешеву і доступну енергію. Коли винайдуть термоядерну енергетику, вона стане невичерпним джерелом енергії. Паливо для неї з води океанів можна здобути в необмеженій кількості. Річ у тім, що в океані стільки енергії, що люди за багато мільйонів років її не використають. Енергія синтезу – надпотужна.

Ядерний реактор — пристрій, призначений для організації керованої самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка завжди супроводжується виділенням енергії.

Будь-який ядерний реактор складається з таких частин:

  • Активна зона з ядерним паливом і сповільнювачем;
  • Відбивач нейтронів, що оточує активну зону;
  • теплоносій;
  • Система регулювання ланцюгової реакції, в тому числі аварійний захист;
  • Радіаційний захист;
  • Система дистанційного керування.
  1. Опрацювати за підручником “Фізика. 11 кл.” (за редакцією В.Г. Бар’яхтара ) §42, записати конспект.
  2. Завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 21.03. 2021 р.

 

Астрономія.

 

Тема: Еволюція зір. Білі карлики. Нейтронні зорі. Чорні діри. 

Еволюція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.

Еволюція окремої зорі в основному визначається її масою та (деякою мірою) хімічним складом. Для наочного опису еволюції застосовують діаграму Герцшпрунга — Рассела, на якій позначають розташування зорі на кожному етапі. Утворену криву називають еволюційним треком зорі.

Еволюція зорі починається з гравітаційного колапсу молекулярної хмари міжзоряного газу. Типова молекулярна хмара має розмір приблизно 100 світлових років. У процесі гравітаційного колапсу хмара фрагментується на менші частки, кожна з яких стискається вже окремо. Тому зорі зазвичай народжуються групами. Під час колапсу потенційна енергія гравітаційної взаємодії молекул газу між собою перетворюється на тепло. Густина й тиск газу, що колапсує, найшвидше зростають у центрі хмари. Утворюється ядро, яке називають протозореюПодальший розвиток подій залежить від маси протозорі.

  1. Опрацювати за підручником “Астрономія” (за редакцією М. П. Пришляка) §25, записати конспект.
  2. завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 18. 03.2021 р.

Еволюція зір - Фізика і астрономія. Профільний рівень. 11 клас. Засєкіна

Нейтронні зорі – це кінцева стадія еволюції зір з ненабагато більшою, ніж у Сонця, масою.

Вважають, що зорі з масою, яка значно перевищує сонячну, завершують свою еволюцію, перетворюючись в об’єкт великої густини розміром приблизно як нейтронна зоря, гравітаційне поле якого перешкоджає випромінюванню світла. Такий об’єкт називають чорною дірою.

Білі карлики, нейтронні зорі й чорні діри, існування яких передбачено теорією, але ще не підтверджено спостереженнями, є кінцевими стадіями еволюції зір різної маси. Із речовини, викинутої зорями, у майбутньому можуть утворюватися зорі нового покоління. В цілому процес формування й розвитку зір стає зрозумілим, якщо розглядати їх як складову частину всієї зоряної системи – Галактики.

  1. Опрацювати за підручником “Астрономія” (за редакцією М. П. Пришляка) §25, записати конспект.
  2. завдання  подати на електронну адресу valentyna.v71@ukr.net до 18. 03.2021 р.

3 коментаря

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *